Згадайте нас – бо ми ж колись жили.
Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно
Н. Виноградська.
Серед багатьох болючих сторінок історії українського народу тема Голодомору 1932-1933 років залишається однією з найскладніших і найдраматичніших. Голодомор – не історична минувшина, а глибока духовна і демографічна рана. Жертви голодомору обчислюються мільйонами. Сьогодні історичний факт голодомору 1932-1933 років в Україні визнали близько 70 країн світу, в тому числі парламенти 12 країн. Ми маємо знати, що нація стала жертвою страшного злочину, який ніколи не повинен повторитись. Ми маємо усвідомити, що сьогоднішнє населення України є нащадком тих, хто вижив в ті страшні часи. Але нас могло бути більше.
До Дня пам’яті жертв Голодомору і політичних репресій у сільській бібліотеці організовано презентацію тематичної книжкової виставки «Голод 1932 – 33 років: страшні сторінки історії України». У Великояромирському ліцеї проведена година пам’яті під назвою «В руках, що виростили хліб, не залишили ні зернини» . Учасникам заходу розповіли про жахи голоду 1932 -33 років, про загибель мільйонів невинних людей, про трагізм, який ховається під словом «голодомор». Завідуюча сільською бібліотекою В. Теслюк зібрала та зачитала спогади односельців про голод, який не оминув і наше село. На завершення учасники заходу поклали квіти до пам’ятника жертв Голодомору та запалили свічки.
Немає коментарів:
Дописати коментар