понеділок, 30 листопада 2015 р.


             І нам довіку у серцях носити землі своєї ревний біль і жаль

     Роки 1932 – 1933  … Це був найчорніший час між  чорними  часами в історії
 України. У світі не зафіксовано такого голоду, як той, що випав на долю народу найродючішої і найблагодатнішої землі.
    Як сталося, що без стихії, без засухи, без війни (у самому центрі Європи!) в Україні, яка незадовго перед цим була житницею континенту, небачений голод забрав у могилу мільйони людей?! Що це було?

     Про причини , наслідки тієї страшної трагедії читачі  бібліотеки  більше дізнались  28 листопада на годині пам’яті й скорботи « І нам довіку у серцях носити землі своєї ревний біль і жаль» та презентації тематичної виставки «Згадувати – важко, пам’ятати – треба!»



   О 15 годині яромирчани зібрались на центральній площі села біля Монументу пам’яті для спільної молитви і вшанування постраждалих від голодомору 1932-1933 років, а також голодоморів 1921-1922 та 1946-1947 років. Учасники поминального заходу поклали вінки, квіти до підніжжя пам'ятника. О14 годині жителі села приєднались до загальнонаціональної хвилини мовчання та акції «Запали свічку».