понеділок, 28 березня 2016 р.


    Легко бути героєм, коли те, що ти робиш, називають подвигом. Незмірно важче тоді, коли твій подвиг назвуть подвигом через десятиліття, ба навіть століття, а за життя відплатять тюрмою, засланням, зневагою, мовчанням. Важко бути героєм, бо справжні герої ніколи не вміщаються у рамки свого життя, вони незмірно більші, тому і йти до них треба довго. Доля великих поетів важка і трагічна, бо вони випереджують свій час, а нащадки впродовж століть не можуть їх наздогнати. Але  Шевченко  ще тоді стверджував, що світ буде щасливий “І буде син, і буде мати, і будуть люди на землі...”

     Літературна спадщина Кобзаря є прикладом гідності, нескореної вдачі та боротьби з несправедливістю – усе це має відображення у теперішніх подіях.
 

    Упродовж кількох днів у селі  проходили заходи, присвячені геніальному поетові: презентація  бібліотечної книжкової виставки "Вічне слово Шевченка", поетичні читання "Перехрестя долі Кобзаря". Інтернет центр "запросив" усіх  на віртуальну мандрівку "Шевченковими   стежками".
 
 
 



    Одинадцятикласниця Малецька Даша приймала участь у районному конкурсі читців , котрий був присвячений 202 - ій річниці з дня народження українського генія. Наша читачка здобула беззаперечну перемогу серед читців - старшокласників.

        На  поетичних  читаннях "Перехрестя долі Кобзаря"  студентка Юлія Пипа презентувала свій новий вірш "Дороге ім'я":


Тримаю у руках  "Кобзар"

І бачу ваші очі.

Це вічний і нетліний скарб,

Як сяйво серед ночі.

Бо скільки б не пройшло століть,

А ще пройде - не знаємо,

Але отут, на цій землі,

Поета пам'ятаємо.

Я зичу світлих всім доріг,

Жить , як одна сім'я,

Щоб кожен в серденьку беріг

Поетове ім'я

     

  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
   

пʼятниця, 25 березня 2016 р.


      Жіночий день має давні традиції. Виявляється, його відзначали ще в Стародавньому  Римі жінки - аристократи та їхні рабині. Перші отримували подарунки від чоловіків, другі - вільний від роботи день. І ті, й інші вирушали до храму Вести - хранительки домашнього вогнища. У ті далекі часи жінки навіть подумати не могли, що "їхнє" свято відзначатимуть по всьому світу багато століть по тому... І у Яромирці також.