І нам довіку у серцях носити землі своєї ревний біль і жаль
Роки 1932 –
1933 … Це був найчорніший час між чорними часами в історії
України. У світі
не зафіксовано такого голоду, як той, що випав на долю народу найродючішої
і найблагодатнішої землі.Як сталося, що без стихії, без засухи, без війни (у самому центрі Європи!) в Україні, яка незадовго перед цим була житницею континенту, небачений голод забрав у могилу мільйони людей?! Що це було?
Про причини , наслідки тієї страшної
трагедії читачі бібліотеки більше дізнались 28 листопада на годині пам’яті й скорботи « І
нам довіку у серцях носити землі своєї ревний біль і жаль» та презентації
тематичної виставки «Згадувати – важко, пам’ятати – треба!»
О 15 годині яромирчани зібрались на центральній площі села біля Монументу пам’яті для спільної молитви і вшанування постраждалих від голодомору 1932-1933 років, а також голодоморів 1921-1922 та 1946-1947 років. Учасники поминального заходу поклали вінки, квіти до підніжжя пам'ятника. О14 годині жителі села приєднались до загальнонаціональної хвилини мовчання та акції «Запали свічку».