Федорова криниця
… Давно це було. Неподалік сирватинецького хутора Вербична проживав Іван Пшеничний. Газдовитий був чоловік: корови, кури, свині, коні, але найбільшим багатством його були … гуси.Гордився ними, мав різні породи, а коли хто брав його на кпини, гордо відповідав : « Гуси Рим врятували!».Мав тієї водоплавної птиці немало – небагато – більше 100 голів. На зелених левадах, побіля річки, випасав їх щодня.
Одного разу таке трапилось, що треба було зібрати сіно. Залишив Іван гусей та й поїхав в поле. До пізнього вечора трудився. Пізненько прийшов на леваду – немає птиці. Пішов понад річкою. Довгим був його шлях. Примандрував аж до сусіднього села – нашої Яромирки : підземна річка привела.
Мальовнича місцина розкинулась під горою в долині. Тут било потужне джерело, а поряд порався уже немолодий чоловік. Він облаштовував криничку та стежив за гусьми, що паслись на галявині.
Івана Пшеничного така картина зачарувала. Його вразила людська небайдужість, адже чоловік міг і не вигнати гусей з води – тоді й шукай вітра в полі, втратив би він назавжди свою птицю. А ще до глибини душі Івана зачепила розповідь нового знайомого Федора про те, як він усе своє життя доглядає за джерелом, бо йому хочеться людям зробити приємне…
Женучи гусей додому, Іван Пшеничний усім , хто зустрічався на його шляху, розповідав про пригоду , що сталась з його птицею. Не забував він також розказати і про чудове джерело та щоденну віддану працю Федора .
В знак подяки за людську доброту Іван Пшеничний згодом на камені викарбував прізвище «Федоров» та опустив його на дно джерела. Тепер усі , хто пив воду, міг прочитати , кому потрібно дякувати за цілющу водицю з криниці. Криничку так і почали називати – «Федорова»
Користувались її чистою водою місцеві жителі і на початку ХІХ століття. Слуги пана Садовського, який був власником земель, напували там коней , а у спеціально відведеному місці купались гуси.
Тішить – радує людське око місцина. Майорять - веселять душу веселкові квіти – згадують добрим словом люди Федора.
… Пройшли роки, пролетіли птахами. Давно помер Федір, а його нащадки приходять щороку на те джерело, щоб посмакувати цілющою водичкою, відпочити , помилуватись чарівною природою…
З діда – прадіда на Богоявлення у нашому селі відбувалось освячення води . У 2016 році у місцині біля криниці силами небайдужих сельчан та за фінансової підтримки жителя с. Мала Яромирка Юрія Осецького було облаштовано місце для зведення каплички. 24 грудня 2017 року її освятили 5 священиків, а вже на початку 2018 року – за тієї ж благодійної допомоги і завдяки сільським активістам – на Федоровій криниці було облаштовано ще й місце для купелі на Водохреща. Цього ж року, за фінансування того ж благодійника, 18 січня на камені поряд з каплицею встановлено хрест.
З кожним роком місцина «Федорова криниця» стає ще кращою, адже там уже встановлена огорожа, розбито клумби, висаджені квіти, які у кожне міжсезоння радують нас своїм цвітінням.
