Година пам'яті й скорботи "І нам довіку у серцях носити землі своєї ревний біль та жаль"

  

Спішила мати на пшеничне поле,

Спішила подумки, насправді – ледве йшла.

Трава посохла ніженьки колола –

Не відчувала болю, йшла і йшла…

„Хоч колосок, хоч зернинок жменьку

Голодним, спухлим діточкам знайти…-

Шептали губи змучені. – Швиденько…

Синочка й донечку устигнути спасти…”

    Пам'ять - нескінчена книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами. Чорне вороння зграями ширяло над селами, заціпенілими в тяжкому смертельному сні 1932 - 1933 років.

     Сьогодні  сільська площа біля Пам'ятника жертвам голодомору та політичних репресій стала храмом духовності, храмом скорботи і пам'яті українських селян, які загинули від голоду, заподіяного сталінським режимом, пам'яті українських сіл і хуторів, які зникли з лиця землі після трагедії ХХ століття.

 

     Родинно - патріотична онлайн - розвідка " Не згасити пам'яті вогонь!"

Степом, степом розгулись гармати,
Степом, степом – клекiт нароста.
Степом, степом падають солдати,
А навкруг шумлять жита...

Ось вже сімдесят п’ята весна вітає всіх тих, хто пережив війну, вітає вона й тих, хто знає про ті події не лише з книг, фільмів чи з розповідей старшого покоління. Вітає і вкотре нагадує про страхіття війни й наказує  берегти мир.

      Великояромирська сільська бібліотека розпочинає цикл  заходів, присвячених  Дню Перемоги  над нацизмом у Другій світовій війні. Розпочинається марафон наших заходів  патріотичною онлайн – розвідкою «Не згасити пам’яті вогонь».

     Метою розвідки було дослідити  нові, досі мало кому відомі сторінки життя героїв війни.

Сьогодні бібліотека знайомить Вас, шановні користувачі, із долею яромирчанина Дембіцького Михайла. Дослідження проводила читачка нашої бібліотеки та праправнучка загиблого Анастасія Гуцал.

    Ось що вона повідала нам :

- «29 березня 1944 року розпочалась нова мобілізація  до радянського війська. В цей час був призваний до війська  мій прапрадідусь Михайло Дембіцький. Вдома у нього залишилось троє дітей.

    Запеклі бої точились за визволення с. Войнилів Калушського району Івано – Франківської області. Там і загинув прадідусь Михайло. Місцеві жителі поховали його на кладовищі.

   …На початку 1979 року  Войнилівська школа вирішила перепоховати  прадідуся як невідомого військового . Під час перепоховання у його кишені  було виявлено особисті речі та документи , які посвідчували особу . Отож, директор школи написала статтю  до районної газети, у якій мова йшла про яромирчанина.

       За збігом обставин, у Калуші проживала родина Дембіцького Павла Опанасовича та Дембіцької  Лідії Опанасівни. Вони, прочитавши статтю, послали звістку про Дембіцького Михайла в с. Яромирка.

     Через декілька місяців у наше село приїхали делегати від Войнилівської школи та представники Войнилівської сільської ради, щоб провідати дружину загиблого Дембіцьку Оксану Дем’янівну та запросити родичів у с. Войнилів на відкриття обеліска полеглому Михайлу Дембіцькому.

       9 травня 1980 року велика родина Дембіцьких їздила на відкриття цього обеліска. На згадку було зроблене ось це фото»

Онлайн- презентація екологічної виставки - перестороги « Біль Чорнобиля не лише у серці»

Радіація не зникає вмить.
На це піде не одне століття.
Вона й досі нам душу гнітить.
Для всіх живих вона - страхіття.

 Віртуальна довідка «Талант людяності»  (до 100-річчя від дня народження українського прозаїка Григорія Тютюнника)

Мальовнича вишнева Полтавщина щедро багата на таланти. Саме тут, в селі Шилівка на Зіньківщині, народився 23 квітня 1920 року майбутній поет, письменник, вчитель Григорій Михайлович Тютюнник.  Суворі випробовування випали на долю майбутнього письменника. Дві втечі з полону, перебування в партизанському загоні «За Батьківщину», що діяв на території Чехословаччини, два тяжких поранення. Останнє з них - під час прориву через ворожий фронт – виявилося особливо небезпечним: мало не до самого серця увійшов у груди уламок ворожого заліза, мучив  потім усе життя і врешті-решт став причиною його ранньої смерті.  Його навчання, учителювання і напружена творча праця – то справжній подвиг життєво-трудової мужності. 

     Помер Григорій Тютюнник 29 серпня 1961 у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі.     

    Український письменник — Тютюнник Григір Михайлович (1931—1980) доводиться йому молодшим братом по батькові. Брати Григорій і Григір Тютюнники отримали одне й те саме ім'я Григорій через випадковий збіг обставин. Григорія насправді хотіли назвати Георгієм (Їгорем,Єгором). Записувати дитину відрядили діда по матері, який по дорозі до сільради добряче випив за здоров'я новонародженого. Коли ж потрапив до сільради, то переплутав ім'я і записав онука Григорієм. Про дідову витівку дізналися, коли Їгору-Григорію було вже років п'ятнадцять — на той час у Михайла Тютюнника у новій сім'ї уже підростав другий син, за іронією долі, теж Григорій. Згодом, щоб відрізняли братів, молодшого стали звати Григором.

Пропоную Вам, шановні, переглянути презентацію про письменника,створену працівниками Полтавської обласної універсальної наукової  бібліотеки ім.І.Котляревського.

Віртуальна детективна гурман - виставка «Детектив іде по сліду»

За що ми любимо детективи? Кожен у них знаходить своє. Одним подобається позмагатися з автором і вгадати злочинця з перших сторінок, іншим цікавий  сам процес розслідування.

Для всіх шанувальників цього популярного жанру  бібліотекар Великояромирської сільської бібліотеки  підготувала книжкову гурман - виставку «Детектив іде по сліду».

На книжкових полицях представлена його широка палітра: від творів класиків Едгара По і Агати Крісті - до наших сучасників: Мариніної, Донцової, Акуніна...

 

Яскраво  оформлена  книжкова виставка наче запрошує зазирнути у світ детектива.  Щоб поринути у детективні  лабіринти, треба лише зручно влаштуватися на дивані, розгорнути книжку і включити уяву...

Тільки перед тим не забудьте замовити  собі книгу по телефону (038510) 9-14-36 ; 0967850952 або надішліть замовлення на електронну пошту бібліотеки  yaromurkabib@gmail.com

По закінченні карантину заходьте до бібліотеки, аби задовільнити своє бажання почитати хорошу книгу  та переглянути запропоновану виставку. А, наразі, чекаю ваших замовлень.

                                                                                   

 Подорож на книгольоті «Від папірусу до CD-ROM»     

   На бібліотечному уроці «Від папірусу до СD – ROM» бібліотекар багато цікавого розповіла школярам про книгу – носія інформаці. Особливу увагу було звернено на історію виникнення книги та розвиток книгодрукування в Україні.

  На заході діти відгадували загадки, ребуси. Також здійснили on- line –мандрівку у минуле, а саме у час правління Великого князя Ярослава Мудрого – найосвідченішого князя Київської Русі